Вікі Naruto
Advertisement

Отже, всі землі були поділені, найбільші утвори належали відповідним великим прихованим поселенням (селищам). Завдяки рідкісному довбоєбству Сенджю Хашірами всі п’ять поселень отримали по два біджю, крім пісків’ян, що відмовилися від другого, і його придбало Приховане Водоспадом Селище. До речі, незважаючи на те що поселення не мало статус великого, його остерігалися чіпати, адже його шінобі могли наваляти дуже хороше.

Ну, словом, здобувши паритет за силою у стратегічній зброї, нарід одразу ж підвів голови та став озиратись навкруги: чого б такого у сусідів одняти та до свого господарства доєднати. Тож досить льогічно, що невеличкий проміжок часу по тому спалахнула перша війна між прихованими поселеннями шінобі. Надалі ця війна здобула назву Перша велика війна шінобі. Особливої слави ця війна мала позаяк у ній погинули найсильніші шінобі того времені: Сенджю Хашірама і його брат Тобірама, брати Кінкаку і Ґінкаку, либонь Перший райкаґе та багато інших. Адже наша стаття більше пов’язана з Листвою, то й цікавить нас доля перших двох.

Отже, Сенджю Хашірама – перший хокаґе, один із засновників Прихованого Листвою Селище – по утворенню прихованих поселень, але до роздачі біджю, був атакований деким Какудзу водоспадським шінобі. І що цікаво, в цьому бою хоч перемога зосталася за Хашірамою, Какудзу зміг вижити і вернутися в рідне поселення. Визнайте – вражає. Про смерть Хашірами не відомо практично нич, окрім того, що він загинув під час бойових дій у ПВВШ. Це, погодьтесь, доволі дивно. Такий сильний боєць (можна сказати – ажень найсильніший на те врем’я), голова великого прихованого поселення. І про його смерть нич невідомо, крім самого факту.


Наступний на черзі – його брат Сенджю Тобірама. Загинув під час зустрічи з райкаґе, коли вони збирались підписати договір про припинення воєнних дій. Вони зазнали нападу Золотого і Срібного братів – братів Кінкаку і Ґінкаку. Цікаво – у Хмарах було зазначено, що вони напали на двох каґе з підтримкою та випиляли обох, а підтримку розігнали. А ось у Листві розповідають, що Другий хокаґе загинув, бо зостався прикривати відступаючий рій своїх учнів од переслідування загону Кінкаку, який складали не лише два нев’їбенно круті братці, що вижили після того, як їх проковтнув Лис, але ще й близько двадцяти найсильніших хмарських шінобі. І прицьому Тобірама буцім передав свій чин Сарутобі Хірудзену, якому на той момент було… А порахуймо, аби не було питань. Отже, у момент смерти Хірудзену було 69 років. Наруту в той час було чи то 13, чи то 14 років, візьмімо 13. 64-13=56. Далі між першою і другою війнами минуло 20 років. 56-20=36. Віднімімо час, минувший між другою і третьою вінами, а також між третьою і народженням Нарута – і здобуваємо, шо Хірудзену було близько 30 років плюс-мінус рік туди-сюди. І це я ще побожно порахував. Іще можна порахувати, опираючись на вік Цунаде. На момент становлення п’ятою хокаґе їй 50—51 год, а на момент другої великої – близько 25 років, а може, трохи менше, однак ніяк не менше ніж 23 роки. За такого обчислення виходить, що Хірудзену ніяк не могло бути навіть 30 років, 29 щонайбільше. І ви вірите, що Другий передав йому свій чин? Іще до карнавки дивацтв слід додати смерть Учіхи Каґамі, що разом був там із Хірудзеном, Дандзом, Кохару, Хомурою і Торіфу, і якому на момент смерти було 25 років. Чи вас нич не бентежить? Мене бентежить все: і його вік, і те, що коли він загинув ми не знаємо. Досить може бути так, що він загинув на тій «місії ескорту». А ще бентежить те, що всі перелічені посідають керівні посади в Листві. Посади, котрі до Третього хокаґе просто не були. Чи не допускаєтеся, що це вельми схоже на умисну орґанізацію тепленьких місцин для своїх подільників? Чи, може, співучасників? Ні, я не кажу, що вони вбивали Другого. Інакше він не розмовляв би так спокійно із Третім після свого воскресіння. Однак ось що вони могли добити його – досить льогічно. А якщо зважати, що Другий навчав своїх підшефних, то питання чи могли вони піти на таке навіть не стоїть. Якщо їм це було вигідно – могли. А по поверненню розповіли всім казочку про призначення Хірудзена третім хокаґе. Це – на виборну-то посаду, прошу завважити. Хірудзен орґанізує за допомогою Дандза особисте військо, непідпорядковане нікому крім них, а іншим вигадує посади радників при хокаґе. Повторюсь – посади, котрі до цього не були. Як бачите, забагато невтямок із цією смертю та наступними подіями.


У декотрих фанатських творах за світом шінобі є інформація, що Друга велика нінджівська війна розпочалась од знищення Вирів, цебто Прихованого Вирами Селища. Однак у самій манзі є інформація, що ініціятором і головним розпалювачем цієї війни була якраз Листва. Як, утім, і Третій. Чи не догадуєтеся, що це є символічно? Перший і Другий прагнули запобігти війні, і Другий загинув саме під час укладення мирного договору із Хмарами, а Третій є призвідник двох великих воєн.


Загалом, знищення Вирів було завгодя визначено в той момент, коли до влади в Листві прийшов Третій зі своїми подільниками. Почавши нову війну проти Скелі, вони змусили остерігатися за свою землю інші країни. І тому Вири, що виконували функцію сторожника північно-східного кордону Огеньщини та цим же звільняли листовських бійців для нападу на Скелю, були знищені. І саме падіння Прихованого Вирами Селища вимусило Листву шукати миру, тому коли тепер більшість бійців була відізвана з лінії фронту для охорони узбережжя і кордону зі сторони Громовиччини. До того ж, у них зникла надійна, укріплена база в цьому реґіоні.

Як бачите, в обох великих війнах Листва виступала як загарбник, що намагався захопити терени, що належать малим країнам. До речі, якщо уважно приглядатися до мапи, то є змога побачити, що кордони Листви проходять теренами, зручними для оборони у випадку нападу з боку Листви.

Північний кордон Огеньщини проходить передгір’ями, скелястими обривами та каньйонами. Наприклад, Заліззя відмежоване від Огеньщини глибоким каньйоном, крізь який проходить лишень один міст – Самурайський міст. Рисопілля (згодом Звуччина) відмежоване скелястим обривом (наочний приклад – так названа Конечна долина). Водобойщина є вулканічно активна місцевість і кордон із нею проходить передгір’ям. Водоспадщина так само відділена обривом, а в прилеглій до Заліззя частині – каньйоном.

Східний кордон упирається в море, де перевагу мають туманські шінобі. До речі, варто зазначити, що незважаючи на те що Туман показаний таким-сяким аґресором, більшість островів суть цілком незалежні країни, навіть маючи власних шінобі. Погодьтеся – якби Туман справді був таким аґресором, то він давно вже підкорив би всі ці терени. Авжеж, варто додати, що зі сторони Громовиччини теж є незалежна країна Мороззя (нібито так перекладається), яка, якщо посилатись на листовську пропаґанду про мілітаристів із Громовиччини, за незрозумілою причини не була загарбана.

Південний кордон переважно теж проходить берегом. І лише тонкий півострів не належить Огеньщині. Дивімось. Чаїв’я. Є постачальник чаю – зрозуміло. Найліпший чай росте у гірській місцевости. Де проходить кордон, гадаю, і так очевидно. Зі східної частини півострова розташована Ведмедівщина та зразу за нею лежать острови Туману. Зрозуміло, чого ця країна зосталася незалежна.

Західний же кордон пролягає прикордонними теренами. Розберімо з півночи на південь. Південніше від Водоспадщини розташована Травщина. І не треба, ха-ха, коноплі там якраз не вирощують (нібито), а жаль. Підпалили би на шляху наступаючих листовських частин пару полів – і про тих модна було б забути. Свою назву країна здобула за широкі заливні луки та зарощі лопуччя. Якщо луки заливні, значить суть річки, що періодично заливають її. Країна є прикордонна між Листвою і Земельщиною. Звісна річ, що Земельщина і Водоспадщина суть ґаранти незалежности цієї країни. Південніше лежить Дощів’я, назване, ясна річ, за часті дощіння. Вона є прикордонна для трьох великих держав: Огеньщини, Вітерщини та Земельщини. Як ми знаємо, початково лідер Дощу Хандзо Саламандерник притримувався умовно нейтральної політики, схиляючись до Земельщини. Згодом він зайняв нейтральну політику, схиляючись до товариства з Огеньщиною. Південніше від Дощів’я розташоване Річчя. Ну, із назви стає очевидно, що таке число річок більше ніде на материку відшукати неможливо. Ця країна є прикордонна між Вітерщиною і Огеньщиною.

L8AYp39K.png

Переклав Богданко Дайджанич


<< Попередній розділ | Наступний розділ >>

Advertisement