Вікі Naruto
Advertisement

А тепер, після того, як я в загальних рисах описав гисторію світу і землепис, постараймося ретельно розібрати інформацію, надану в манзі.

Отже, том перший, розділ перший. Насамперед нам показують сторінку із записом того, як люди билися з Дев’ятихвостим демоном і перемогли того. Затим нам показують краєвид на Хокажу гору. І що ми бачимо? А бачимо ми розмальовані лики. Причому розмальовані доволі образливо, зі шмарклями. Ще ми бачимо, що будівля адміністрації має вигляд не такий, як нам показують в аніме: це не вежа – це є широка будівля зі специфічним майданчиком нагорі. І своїми розмірами вона нітрохи не виділяється поміж навкружних будівель – суть багато будівель і вище. Далі нам показують хлопчика, що сперегодом оказався Нарутом. Хлопчик сидить на підвісній лаві та розмальовує ці самі лики, прицьому він весело оре, очевидно нікого не побоюючись.

Наступний кадр нам ясує, що про витівки цього хлопчика повідомляють напряму хокаґе – як перегодом ми взнаємо, правителю цього поселення – і кажуть, що «він знову оскверняє хокажий честень, цього разу – фарбою!». Як бачите, Наруто вже неодноразово оскверняв пам’ятники правителям поселення. Що він там робив – ми не будемо гадати, най його… А ще, спираючись на те що його витівками займається особисто тутешній правитель, показують нам, що із цією дитиною не все так просто. А наступна сцена тільки підтверджує цей висновок. Нам показують кришу адміністрації, на якій зібралося багато людей, поміж котрих можна побачити і шінобі, і ніхто з них не намагається завадити йому: все, на що їх вистачає, це суть скарги на його щоденні хуліганські витівки та обурення із цього приводу. Але, повторюсь, ніхто не намагається йому завадити.

І що ми бачимо на наступному кадрі? Там ми бачимо, що Наруто спокійно перелаюється з ними та заявляє, що «ви так не можете це зробити, а я можу!». Як бачите, безкарність – очевидна. І навіть хокаґе просто констатує факт, що «і моє обличчя розмалював, ну диви». Згодом з’являється Ірука, що оказався вчителем у тутешній школі вбивць, і ганить Нарута за те, що він займається хуліганством (завважте!) під час уроків. Завважте, не за саме хуліганство, за прогулювання уроків.

Надалі Нарута доставляють у школу. І оказується, що завтра в нього випускні іспити. А він і так двічі вже не складав заліки. Ще ми бачимо, що діти його звинувачують у чомусь, а йому начхати на всіх.

На вимогу виконати хисло преображення і преобразитись на вчителя він преображається на голу дівчину, сподіваючись зірвати урок. Загалом, усі дії хлопчика спрямовані на те, щоби звернули увагу на нього, байдужісінько як.

Далі ми бачимо, як Ірука змусив ГГ відмивати честень, взнаємо, що Наруто – сиротюк. А далі ми бачимо, що Іруці стає ніяково, і він явно жаліє хлопчака. До речі, хотілось би вказати, що Наруто в манзі видається молодшим ніж показаний в аніме, втім, як і майже всі інші діти.

Далі слідує сцена в раменярні, де ми взнаємо, що шкет пречудово знає, кому належать обличчя на честені, і він заявляє, що стане сильнішим од будь-кого з них, і займе посаду тутешнього правителя. А ось причина такого бажання… «І тоді всі взнають мою силу!». Чи не здається вам, що трохи еґоїстично і зовсім не те, що нам показують в аніме? Ніякого потягу до визнання, а просто бажання довести свою силу, причому він заявляє не про те, що стане сильним, а про те, що він, мовляв, уже сильний, просто ніхто не хоче цього помічати.

Хотілось би сказати, що у багатьох фанфіках трапляються такі судження, що, мовляв, чого ніхто не здогадався, що Наруто – син Четвертого, бо он же його обличчя на скелі, а той на нього схожий, та ще й білявець. Із приводу білявця ще вернемося. Із приводу лику, висіченого на скелі… Ви цей лик у манзі бачили? Він узагалі не схожий на себе наживо. Далі – Нарутик узагалі куций, на Четвертого не схожий от ніяк.

Далі нам показують, як ГГ манґи завалює випускний іспит. Цікаво – він не зміг зробити хисло, котре в нас перекладають як «клони», одначе правильно воно звучить як «ділення тіла», і як мені здається, саме в назві криється товк. Ну, посудіте самі: якщо брати загальноприйнятий переклад, то на слово «клон» у нас підсвідомо створюється образ автономного конструкту, однак це є помилка. У правильному перекладі назви уже криється відповідь: воно достоту ділить тіло, цебто створює з тебе дубль твого тіла, керований тобою, адже не має свого розуму. Саме тому ніхто не спамить «клонів» в неміряних числах – ти просто заплутаєшся в керуванні.

Іще на що хотілось би вказати, то це на те, що виконання преображення Наруто відточив до ідеалу. В цьому ми можемо запевнитися як на прикладі його сексуального хисла, так і на його перетворенні у фума-шюрікен. Це може також бути непряме підтвердження того, що буншін є саме хисло ділення тіла. Адже якби там усе було пов’язано на розум і фантазію, то для Нарутика така дія не була би клопотом. А ось спроба «розділити тіло» якраз може скінчуватися невдачею. Щоправда, причину його ми взнаємо трохи пізніше, і ця причина – Курама. Адже льогічно – якщо чакра Лиса просочує Нарутове тіло, а чакра несе інформацію про власника, то зрозуміло, що спроба зробити копію тіла «яке є» призведе до фейлу. Оце ми і спостерігаємо.

Усім нам чудово відомо, що після того, як Наруто завалив іспит, до нього підкотив Мідзукі і запропонував «перескласти» його, розповівши про «спеціяльний іспит», виконавши який можна одразу стати шінобі. А тепер звернімо увагу на дещиці. Наприклад, навіщо хокаґе покликав Іруку для рішення якогось невідкладного клопоту? Чи не застановлюєтеся, що Хірудзен забирає єдину людину, що має бодай якийсь авторитет для Нарутика і котра могла б того заспокоїти? Друга дещиця – в аніме Наруто лізе у вежу адміністрації, однак якщо ми уважно подивимося, то побачимо, що в манзі він лізе зовсім в іншу будівлю. Наступна тонкість – хокаґе, що «випадково» побачив його, запитує «що це ти робиш у моєму домі, у такий час?» (вираз дослівний). Зверніте увагу, Хірудзен каже, що Нарутик вдерся до нього додому. Далі, найсильніший шінобі поселення непритомніє від вигляду голої дівчини… Хм… Маячня.

А ось далі все ще цікавіше. Те, як Наруто викрадає сувій, спостерігає Мідзукі. Він стоїть біля вікна, крізь котре Нарутик виліз із сувоєм. Також ми бачимо, що він простежив за шкетом до галявини, на котрій той взявся вивчати перше ж хисло, що оказалося «хислом тіньового ділення тіла». І що робить Мідзукі? Він залишає Нарутика вчити хисло, вертається назад. Ні, те що він вирішив вернутися та діждатися тривоги, таким чином здобувши алібі і фору в часі для втечі – правильно. Але ось те, що він не потурбувався зразу знешкодити Нарутика і заникати сувій – підозріло.

Сперегодом градус ідіотії взагалі зашкалює. Хокаґе збирає шінобі задля пошуку Нарутика, що вкрав сувій із хислами, забороненими минулими хокаґами. Цікаво, правда? А те, що згодом ми взнаємо, що тіньовими клонами орудує купа шінобі – це таке, дурниці. А подальша промова хокаґе взагалі вганяє в ступор будь-яку розумну людину. Він заявляє, що від моменту крадіжки сувою минуло пів дня вже! Чи можете ви уявити собі таке? Я, як медик і людина, що служила в армії, – не можу. А значить, робімо висновок, що це для чогось треба.

Сперегодом ми можемо спостерігати як натовп шінобі, в тім числі і кланові, збираються знайти Нарута і навіть висувають ідею вбити того, «доки демон-лис не вирвався». Це показує нам, що про те, що Нарутик є джінчюрікі, знали всі шінобі поселення, а також що про надійність його фуїна ніхто з них не мав гадки.

Ну, і всім відома сцена зі знаходженням Нарутика Ірукою, поява Мідзукі. І ось тут знову починаються дивацтва. Чи не бентежить вас поведінка Мідзукі? Як на мене, якщо зважати на його вчинки й думки, озвучені в манзі, а також можливощі «світу шінобі» та наявність у Листві клану Яманак, можна сміло говорити про те, що його направляють – нічим іншим його вчинки просто неможливо пояснити.

Іще хотілось би звернути увагу на те, що поведінка Нарутика кардинально змінюється, варто йому розізлитись. Це простежується крізь усю манґу, саме в такому стані він здійснює свої «героїчні» вчинки – іншим часом ми бачимо лишень самозакохану дитину, впевнену у власній безкарности, що прагне показати всім свою крутизну. Така зміна поведінки цілком «заслуга» Лиса, а точніше – його чакри.


Переклав Богданко Дайджанич


<< Попередній розділ | Наступний розділ >>

Advertisement