До́джюцу (яп. 瞳術 – дооджюцу; буквальне значення: «очні хисла») є виняткові хисла, що ґрунтуються на застосуванні очей.
Першопричиною виникнення доджюцу є буття в геномі побічних генів кроводілу або родовідного охвату.
Утямок стосується як самих очей, що володіють певним числом пасивних навичок, так і декотрих хисел, основаних на використанні очей. Для користання пасивними навичками користувач зазвичай використовує мало чакри або зовсім не використовує її. При застосуванні хисел за посередньости особливих очей витрати чакри залежать од специфіки хисла.
Доджюцу може бути передано іншим людям шляхом пересадки очей, цебто імплянтації. Однак у цьому разі використання доджюцу обмежене або є небезпечним для тих хто не схильний до нього генетично.[1]
Коли очі користувача перенапружуються, доступ до використання доджюцу може бути припинений на декотрий час. Одначе це не означає, що користувач доджюцу повністю виснажений, а значить, досі в змозі користуватись іншими хислами.
Теоретично, доджюцу може виникнути за селекції родоводу, де вибірка спрямована на осіб, у котрих є прояви протододжюцу в пасивному стані. Звісно, явище виникнення селекційного доджюцу має проявитися за здатности багатьох поколінь застосовувати ґенджюцу за посередництвом очей. Наприклад, є змога впевнено ствердити, що багато поколіннів предків Куренай Юхі і, відповідно, Шінку Юхі були майстрами ґенджюцу, що позначилося на фенотипі очей.
Ідейне натхнення[]
Концепція доджюцу ймовірно натхнена новелою авторства Ямади Футара «Сувої коґських нінджів» (1959) (яп. 甲賀忍法帖 – Коуґа Нінпоучьоу). У цій новелі оповідається про два ворожі клани нінджів, що мають неймовірні здібності, здобуті шляхом мутації клітин через селекцію. Кожен молодий спадкоємець двох кланів володіє таємничим доджюцу.
Другим вірогідним джерелом натхнення для створення доджюцу в серії ймовірно є головний герой клясичного роману «Подорож на Захід», король мавп Сунь Укун. З'ївши всі «персики безсмертя», «пігулки довголіття» й випивши все «вино безсмертя», Сунь Укун був полонений, і після тривалого протистояння Небесам був запечатаний в печи Восьми триграм Лао Цзі для спалення до попелу. Це мало вернути пігулки довголіття Лао Цзі. Однак по сорока чотирьох днях Сунь Укун спалахнув сильніше ніж коли-будь замість того щоби згоріти і стати попелом. Його очі також стали вогняно-червоними із золотавим відтінком. Ці очі стали відомі як «Палаючі очі золотистого кольору» (яп. 火眼金睛, Хоянь-Цзіньцзін). Стан очей, котрий дозволяє Суню Укуну бачити істинну реальність, просто поглянувши, а також здібність бачення й розпізнавання реального взору зла, незважаючи на той узір, що воно прийняло. Одначе поза тим це також дало йому слабкість до диму, котрий затуманював його зір.
Заготовка для ймовірної статті «Три великі доджюцу»: бякуґан уважається одним із трьох великих доджюцу разом із шярінґаном і ріннеґаном.[2]
Відомі доджюцу-очі[]
Бякуґан[]
Бякуґан є визначний прояв кроводілу кланів Оцуцкі та Хюґа (успадковане від Каґуї Оцуцкі); доджюцу, що вловлює широкий спектер чакри та бачить у трьох землемірних вимірах.[3]
Джьоґан[]
Джьо́ґан є виняткове доджюцу, пробуджене Борутом Удзумакі у правому оці. У манзі це доджюцу має невиразну зовнішність із ледве помітною зіницею. В аніме джьоґан забарвлений у блакитний колір, а також має затемнену склеру та невидиму зіницю.
Кецурюґан[]
Кецурюґан є доджюцу кроводілу, що проявляється лише в декотрих представників клану Чіноїке. Кецурюґан легко впізнати за червонуватим забарвленням зіниці і склери, що надає особливого зовнішнього вигляду користувачам цього доджюцу, котрих прозвали носіями «очей червоних, мов кров».
Маґан[]
Маґан є виняткове доджюцу Каґемаси. Це доджюцу надавало йому здібностей паралізувати противників лиш одним поглядом. Це доджюцу було показано лише в кінострічці.
Манґекьо-шярінґан[]
Манґекьо́-шярінґан є просунутий узір шярінґану, котрий спроможні були пробудити не багато з представників клану Учіха. Кожен власник манґекьо-шярінґану пробуджував той із винятковим варіятивним візерунком і, до того ж, оволодівав кількома винятковими хислами доджюцу.
Ріннеґан[]
Рі́ннеґан є доджюцу, що вважається наймогутнішим із трьох великих доджюцу. Ріннеґану властиві кармазиновий брижеподібний візерунок, сконцентрований на зіниці по всьому очному яблуку. Ріннеґан надає власнику чимало могутніх хисел доджюцу та багаторазово поліпшує орудування Інню і Янем.
Ріннешярінґан[]
Ріннешярінґан є давнішнє родовідноохватне доджюцу, «першопредок» ріннеґану і шярінґану. Ріннешярінґану властиві кільцеподібний візерунок, що цілком покриває склеру, червоне забарвлення та дев'ять томое по три на кожному колі.
Тенсейґан[]
Тенсейґан є доджюцу, котрим оволодів Хамура Оцуцкі та нащадки. Тенсейґану властиві голуба зіниця та райдужка у вигляді цвіткового візерунку. Здібнощі тенсейґану не розкриті цілком.
Томое-ріннеґан[]
Томое-ріннеґан є виняткове доджюцу Саске Учіхи. На відміну від Наґатового ріннеґану це доджюцу в активованому стані надає змогу застосовувати винятковий варіянт хисла тілозаміщення та невідомим чином пересуватися за допомогою порталу на неймовірні відстані.
Шярінґан[]
Шярінґан є доджюцу, що проявляється за сприяння виняткової кроводільної учіхівської чакри. Одне з трьох великих доджюцу.
Неназвані доджюцу-очі[]
Доджюцу Йоме є виняткове доджюцу пісківської куноїчі на ім'я Йоме. Очі Йоме мають вигляд великих помаранчевих очей із великими зіницями. Активація цього доджюцу характеризується значним розширенням зіниць. Це доджюцу надає здібнощі надчіткого й далекого бачення крізь призму водяної плівки. За різких посилювальних перепадів світла або спалаху Йоме тимчасово сліпла. Фанонічна назва: тоейґан.
Доджюцу Ішшікі Оцуцкі
Доджюцу Ранмару
Доджюцу Шіон
Кірарине доджюцу