Хисло тілоряхтіння (яп. 瞬身の術 – шюншін-но джюцу) є нінджюцу, що надає змогу надшвидкого пересування, почасти використовується спряжено з ґенджюцу різних ефектів.[1]
Користувач, застосовуючи хисло тілоряхтіння, спроможний рухатися стрімко на великі відстані, що його заледве помітно неозброєним оком.
Є якась плутанина в котрихось перекладах між цим хислом і джікукан-нінджюцу. Одначе це суть дійсно різні джюцу, бо хисло тілоряхтіння не телепортує, а є просто надзвичайно стрімким рухом [2].
Отож, спостерігачеві здається, буцім виконавець хисла тілоряхтіння телепортувався. Такого ефекту досягають завдяки використання чакри: застосовувана чакра тимчасово облегшує тіло та пришвидшується. Необхідний обсяг чакри залежить од загальної відстани та висоти між виконавцем цього хисла та точкою призначення.
Інколи використовується ефект диму, щоби замаскувати рухи виконавця цього хисла. Між іншим, інші первні або речовини використовуються замість ефекту диму, аби відволікти противника. Наприклад, Ґаара використовує пісок для пісочного тілоряхтіння (яп. 砂瞬身 – суна шюншін); у «Таїні Шькамару» Сай використовував чорнила для чорнильнотуманного тілоряхтіння (яп. 墨霞瞬身 – суміґасумі шюншін). У кожному прихованому поселенні, вірогідно, суть виняткові варіяції. Наприклад, туманне тілоряхтіння (яп. 霧瞬身 – кірі шюншін), водне тілоряхтіння (яп. 水瞬身 – мідзу шюншін), листяне тілоряхтіння (яп. 木ノ葉瞬身 – коноха шюншін).
Хоча хисло тілоряхтіння є віпча для всіх шінобі, декотрі особливо відомі через віртуозне користання ним. Наприклад, Шісуя Учіху страхалися як Шісуя Тілоряхтивця (яп. 瞬身のシスイ – Шюншін-но Шісуй); всякого разу, коли застосовував це хисло, Шісуй дівався з поля зору, не лишаючи жодних слідів присутности. В аніме Шісуй, між тим, був спроможний утворювати післяобразних буншінів. Коли третій райкаґе застосовував це хисло – видавалося буцім громовиця, що з'являється і дівається з поля зору. Четвертий райкаґе почасти комбінував хисло тілоряхтіння з громовицевиявним чакровим модом, що надавало змогу ухилятися від полумені Аматерасу.